Шовкографія (шовкотрафарет, трафаретний друк, ситодрук) - від італійського traforetto, буквально «продирявлене») один з найстаріших способів друку. Точних данних про його походження немає, але відомо, що вже 4 тис. років назад в Китаї і Японії через трафарет наносили малюнок на тканину. В XIX ст. У Франції вперше для трафарету застосували спеціальну сітчасту тканину з шовкових ниток. Єлементи (місця, через які фарба не повинна проходити) на цій тканині покривали спеціальним лаком, а через друковані елементи (ті ділянки відбитку, які повинні бути покриті фарбрю) спеціальним ракилем продавлювали густу фарбу. З тех пір трафаретний спосіб друку вдосконалився. Сітка вже давно не шовкова, але принцип друку і красива назва залишилась.

Зображення наноситься способом шовкографії на вироби з бавовни, синтетики чи шерстяних тканин різної густини і кольорової гамми.

При друці декількох кольорів на текстильних виробах використовується спеціальний вид обладнання – карусельний станок чи просто "карусель".

Найбільше для друку на тканині застосовують пластизолеві чи водорозчинні фарби, стійкі до прання, вигорання. Для надання спеціальних ефектів існують флуоресцентні, фосфорицентні (нічного світіння), вспінюючі, металізовані і інші фарби.